Ольгопільська громада провела в останню путь Захисника України Сергія Грушківського
Сьогодні, 25.08.2026 р., Ольгопільська громада схилила голови у глибокій скорботі, прощаючись із Захисником України, молодшим сержантом Грушківським Сергієм Вікторовичем, який віддав своє життя за свободу, незалежність та майбутнє нашої держави.
Сергій Вікторович народився 9 червня 1973 року в місті Мар’їнка Донецької області. Там пройшли його дитячі та юнацькі роки, там він здобув загальну середню освіту. Згодом навчався у професійно-технічному училищі №143 у Красногорівці, де здобув професію водія-тракториста.
У 1991 році Сергій пройшов строкову військову службу. Після її завершення повернувся до мирного життя, працював прокатником покришок на ремонтному заводі шин та гуми. Був людиною праці — відповідальним, працьовитим, чесним та надійним.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації у 2022 році мирне життя Сергія змінила війна. Не вагаючись, він став на захист України. Як ветеран та учасник бойових дій, до останнього залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку.
Сергій Вікторович проходив службу у складі Національної гвардії України — на посаді номера обслуги 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2-го батальйону оперативного призначення військової частини 3028 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».
За час служби він пройшов найгарячіші ділянки фронту, зокрема брав участь у важких боях під Бахмутом.
18 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Балаган Покровського району Донецької області, Сергій Вікторович загинув.
Тривалий час він вважався безвісти зниклим. Рідні жили надією, очікуючи на звістку. Та, на жаль, найстрашніша правда була офіційно підтверджена.
Сергій не проживав в Ольгополі — його рідною домівкою була Мар’їнка, яку родина була змушена залишити через війну. Проте саме Ольгопільська громада сьогодні відкрила для нього свій дім востаннє та прийняла Героя у свою землю. Не як чужого, а як рідного Захисника, чий подвиг єднає всю Україну.
Неможливо дібрати слів, які могли б вгамувати біль цієї втрати, особливо після тривалих місяців болісного очікування.
Ольгопільська громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким та побратимам Сергія Грушківського. Схиляємо голови у скорботі та розділяємо біль непоправної втрати.
Дякуємо Герою за мужність, відвагу, стійкість та самопожертву заради України.
Його життя обірвалося, але його подвиг назавжди залишиться в пам’яті українського народу.
Нехай Ольгопільська земля стане для Захисника тихим і вічним домом, а його душа знайде спокій у Царстві Небесному.
Вічна пам’ять, честь і слава Захиснику України —
Грушківському Сергію Вікторовичу...
Герої не вмирають...
