Виплата кредиту після розлучення подружжя
У статті 60 СК України сказано про те, що нажите в момент перебування подружжя у шлюбі майно стає спільною сумісною власністю дружини та чоловіка навіть у тих випадках, коли хтось із них з поважних причин не мав власних доходів. Конструкція цієї правової норми вказує на презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке було нажито дружиною і чоловіком в період їх шлюбного союзу. Однак, слід зазначити, що така презумпція може бути оскаржена і це дозволяє одному з подружжя оскаржити в суді поширення правового режиму спільного майна на конкретний об'єкт.
Цікавим в такому випадку залишається питання - чи ділиться кредит при розлученні, і з ним спробуємо розібратися в цій статті.
Чи можна розділити кредит після розлучення
Відповідно до частини 3 статті 61 СК України у разі коли хтось із подружжя уклав угоду саме в інтересах сім'ї, то тоді капітал та інше майно, що було отримано на підставі такої угоди стає об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто з цього приходимо до висновку, що кредит при розлученні подружжя ділиться у разі:
- Коли кошти за кредитним договором були взяті чоловіком або дружиною саме в період перебування в шлюбі.
- Коли кредит був взятий одним з подружжя саме на користь сім'ї.
- Коли кошти взяті в кредит були використані саме на сімейні потреби, а не на особисті потреби одного з подружжя.
Аналізуючи першу з трьох вищезазначених складових, які дозволяють розділити кредит між подружжям після розірвання шлюбу слід сказати, що в разі, коли боргове зобов'язання з'явилося в дружини або чоловіка до укладення шлюбу або було успадковане або взяте під час шлюбу, але за власним бажанням без урахування думки дружини - то такий кредит при розлученні подружжя не діляться і виплачувати його доведеться особі, яка його взяла.
По питанню - чи діляться борги по кредитах при розлученні, потрібно зауважити, що в переважній більшості випадків, коли банки видають кредити на великі суми фізичним особам, які складаються в шлюбному союзі (більшість це на покупку майна), то такі кредити або оформляються на обох з подружжя, кожен з яких стає спів позичальником, або інший з подружжя бере на себе обов'язки поручителя. Тобто це є фактом того, що чоловік і дружина повідомлені про те, що хтось із них взяв кредит і дав свою згоду на цю угоду. Це дає банкам гарантію, що взятий кредит в шлюбі після розлучення сімейної пари буде виплачений, оскільки чоловік і дружина несуть солідарну відповідальність і в майбутньому у одного з колишнього подружжя, не буде підстав для оскарження дій іншого.
Якщо з вищевказаним прикладом з банками більш-менш все ясно, то в разі, якщо гроші взяті в борг за договором позики в фізичної особи - не так все просто, і судова практика тут не однакова.
Розділ кредиту після розлучення: судова практика
Виплата кредиту після розлучення - це дуже актуальна тема на сьогоднішній день, але судова практика по цій темі дуже різна. Так, яскравим прикладом неоднакових судових рішень в практично однакових спорах стануть наступні постанови Верховного Суду:
- Постанова Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №638 / 17330/16-ц суть якого полягає в наступному: перебуваючи в шлюбі дружина взяла за договором позики гроші на придбання квартири під розписку. Чоловік на цю угоду свою згоду підтвердив нотаріально. Через деякий час подружжя розлучилося і майно в судовому порядку поділили порівну, але борг за дружиною так і залишився. Після того, як позика була погашена колишньою дружиною, вона звернулася до суду з позовом про визнання боргу колишнього подружжя загальним боргом, стягнення в порядку зворотної вимоги (регресу) частини грошових коштів з колишнього чоловіка. Судом було встановлено, що гроші були взяті в борг на користь сім'ї і витрачені на житло для родини. Також встановлено, що після розділу майна колишніх чоловіка і дружини і визначення часток у спільній сумісній власності, позивачка все ж сама цілком погасила борг перед кредитором і таким чином виконала зобов'язання обох співвласників придбаного за позикові кошти вдома - вона має повне право на відшкодування половини сплачених нею грошових коштів.
- Однак є зворотна ситуація, яку можна побачити в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 372/1 558/16-ц. Фабула справи схожа на вищевказану, але в цій справі не було нотаріальної угоди одного з подружжя на позику деякої суми на покупку майна, але була розписка, яка підтверджувала, що позика, взята в момент шлюбного союзу. У судовому рішенні суд вказав, що наявна в матеріалах справи розписка не дає підстав для висновку, що договір позики укладено в інтересах сім'ї, а отримані в борг грошові кошти витрачені в інтересах сім'ї, оскільки доказів про надання дружиною згоди на укладення договору позики, як і доказів про те, що вона знала про існування такого договору і про придбання спірних будинку і земельної ділянки за отримані в борг по розписці грошові кошти, не надано.
Хто повинен доводити, чи була згода іншого з подружжя на отримання позики - питання риторичне, тому що немає однакової судової практики по таких спорах.
- Третій приклад постанови ВС / КГС у справі у №133 / 3928/14-ц від 27.11.2019 взагалі суперечить вищезазначеним рішенням. Суд звертає увагу, що для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібно, оскільки ця угода не стосується спільного майна подружжя. До того, як кредитор надасть кошти позичальникові (дружині або чоловіку) у останнього не виникає права власності на це майно, воно виникає тільки після отримання грошових коштів. Таким чином, той з подружжя, хто укладає договір позики (займає кошти), розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов'язальних правовідносин.
Чи зобов'язана дружина платити борги чоловіка після розлучення і навпаки залежить, як бачимо від того, чи були взяті в кредит гроші в момент шлюбу, в інтересах сім'ї і витрачені на сім'ю і від ряду інших причин, включаючи, звичайно, і бачення судом ситуації, так як практика по цих спорах зовсім різна і це не дає можливості зробити якийсь один висновок - як же правильно повинні ділитися подружні борги після їхнього розлучення.
Нагадуємо ,що за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутися до Чечельницького бюро правової допомоги Гайсинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 09-00 год. до 18-00 год. за адресою: смт. Чечельник, вул. Свято- Михайлівська 7 або за телефоном (04351) 2-10-47, та безкоштовним номером 0 800 213 103, також за правовою інформацією заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua
