Вимоги до влаштування колодязів
Попри значний розвиток централізованого господарсько-питного водопостачання, у більшості сільських населених пунктів зберігає значення місцеве(децентралізоване) водопостачання безпосередньо із джерела.
Воду використовують з різних водоносних горизонтів і різної глибини, але здебільшого беруть грунтові води з другого і третього водоносних горизонтів, захищених від забруднення. Чим глибше розташований шар води, тим вона чистіша.
При децентралізованому водопостачанні додаткову обробку води, як правило, не проводять, але і така вода повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати нешкідливий хімічний склад і добрі органолептичні властивості. Тому при влаштуванні шахтного колодязя потрібно робити все, щоб не допустити забруднення води. Відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) під час влаштування колодязів необхідно дотримуватись таких вимог:
Колодязі слід розташовувати на незабрудненій і захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод, на відстані не менше 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 20 м від вбиралень, вигрібних ям, споруд і мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.
У радіусі 50 м від колодязів не можна здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.
Якщо джерело забруднення знаходиться вище за рельєфом, тоді відстань до колодязя повинна бути не меншою 80-100 м. Стінки колодязів повинні бути міцними, водонепроникними, укріплювати їх слід бетонними кільцями, камінням або деревиною.
Наземна частина колодязя влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення повинна щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху влаштовують дашок або навіс.
Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя.
Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом з відром для загального користування.
Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя.
М. С. Пітик, лікар з загальної гігієни Гайсинського управління
ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області
