Ольгопільська громада
Вінницька область, Гайсинський район

Рекомендації із заходів безпеки під час проведення робіт на деокупованих територіях та на територіях де проходять (проходили) бойові дії

Дата: 11.08.2023 14:11
Кількість переглядів: 322

Фото без описуЦя пам’ятка визначає заходи безпеки, яких повинен дотримуватися працівник під час проведення робіт на деокупованих територіях, територіях де можливе проведення бойових дій або які зазнали їх наслідків.

 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Потрібно перевірити робочу зону та зону проходу до неї на наявність небезпечних факторів, зокрема вибухонебезпечних та інших підозрілих предметів, що можуть створити загрозу. У робочій зоні не повинно бути зруйнованих (аварійних, із загрозою раптового руйнування, завислих) від вибуху будівельних конструкцій та зелених насаджень. Роботи не можна проводити в неочищених від наслідків обстрілу місцях.

Роботи на відкритих територіях потрібно проводити переважно в денний час. У місцях проведення робіт зі штучним освітленням рекомендується забезпечувати світломаскування. Слід запобігати довготривалому безперервному проведенню робіт у зонах, прилеглих до ведення бойових дій.

 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПД ЧАЄ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

У разі виникнення загрози бойових дій (артилерійських обстрілів, бомбардування) працівник має припинити проведення будь-яких робіт.

У разі виникнення загрози бойових дій потрібно обмежити до мінімуму пересування відкритою територією, пройти до захисних споруд цивільного захисту або іншого придатного для захисту укриття. Перед виходом з робочого місця потрібно вимкнути джерела живлення виробничого обладнання, що використовується, та вжити заходів щодо належного зберігання підконтрольних матеріальних цінностей. Для переміщення слід використовувати безпечні маршрути.

Постійно стежити за оповіщеннями, що надсилаються за допомогою засобів зв'язку (зокрема, мобільного телефона) щодо наявності загрози бойових дій та інформувати про можливу небезпеку працівників, які перебувають поруч.

Заборонено переміщуватися (зокрема й транспортними засобами) у місцях, де проводилися бойові дії, якщо там не було проведено перевірку на відсутність вибухонебезпечних предметів (розмінування). Рухатися дорогами, які придатні для безпечного пересування.

 

Порядок поводження в зоні бойових дій:

  • постійно носити із собою документ, що посвідчує особу;

  • під час пересування транспортом та виконання робіт на відкритій місцевості обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту (бронежилет та шолом) та мати при собі медичні засоби зупинки кровотечі (турнікет, бандаж, медичні пов’язки тощо);

  • рекомендовано мати при собі інформацію про групу крові та можливі проблеми зі здоров'ям (наприклад: алергію на медичні препарати, хронічні захворювання);

  • уникати місць скупчення людей, зменшити кількість поїздок без поважної причини;

  • не вдаватися в суперечки із незнайомими людьми (це допоможе уникнути можливих провокацій); інформувати органи правопорядку, місцеві органи, військових про людей, які здійснюють протиправні дії;

  • уникати місць, де перебувають озброєні люди або розташована військова техніка, особливо зон обстрілів;

  • у разі раптового обстрілу та відсутності поблизу сховища – лягти на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрити голову руками або речами;

  • у разі виявлення поруч пораненої людини надати їй домедичну допомогу, викликати «швидку» та представників органів правопорядку, не надавати допомогу пораненому, поки не закінчився обстріл;

  • ставши свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій (наприклад, арешту, викрадення, побиття), потрібно зберегти як найбільше інформації про обставини події (зокрема, за допомогою фото).

 

Під час бойових дій ЗАБОРОНЕНО:

  • наближатися до вікон, якщо почули постріли;

  • спостерігати за ходом бойових дій, стояти або бігати під обстрілом;

  • сперечатися із озброєними людьми, фотографувати та робити записи в їхній присутності;

  • демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

  • підбирати покинуту зброю та вибухонебезпечні (підозрілі) предмети;

  • торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце (інформувати телефоном про їхнє розташування територіальним органам);

  • носити армійську форму або камуфльований одяг (бажано вдягати одяг темних кольорів, що не привертає уваги, та уникати символів, що можуть викликати неадекватну реакцію).

 

Порядок поводження під час обстрілу стрілецькою зброєю:

  • під час стрілянини найкраще сховатися в закритому приміщенні, а якщо це неможливо, слід лягти, прикрившись предметами, що здатні захистити вас від уламків і куль;

  • якщо потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ганку. Не слід ховатися за автомобілями або кіосками, оскільки вони часто стають мішенями;

  • де б ви не перебували, положення тіла має бути максимально безпечним. Краще всього згрупуватися й лягти в позу «ембріона», розвернутися ногами в бік стрілянини прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне і пострілів не буде хоча б протягом 5 хвилин;

  • якщо приміщення, в якому ви перебуваєте, розташоване в зоні регулярних збройних зіткнень слід зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою), що допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано заставити (загородити) вікна наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

 

Порядок поводження під час артилерійських обстрілів, під час артилерійського, мінометного обстрілу, ракетного або авіаційного нальоту:

  • не слід залишатися у під’їздах, під арками та на сходових клітках. Виберіть місце між опорними стінами в кутку і недалеко від дверей та вікон, для того щоб можна було покинути будинок у разі попадання снаряду;

  • небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій та під стінами будівель з легких конструкцій (такі об’єкти неміцні, тож велика ймовірність травмуватися або опинитися під завалом);

  • якщо артилерійський, мінометний обстріл, ракетний або авіаційний наліт застали вас під час пересування, слід лягти на землю, туди, де є виступ, або хоча б у невелике заглиблення. Захистити можуть бетонні конструкції (крім тих, що можуть обвалитися або загорітися), виїмки, неглибокі підземні колодязі, великі трубопроводи та канави;

  • закривати долонями вуха та відкривати рот (це врятує від контузії, убереже від акустичного удару);

  • не виходити укриття не зачекавши хоча б 5-10 хвилин після завершення обстрілу (після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції);

  • не приступати до розбору завалів самостійно, чекайте фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

 

Порядок поводження в разі виявлення вибухонебезпечних предметів:

  • припинити роботу в зоні виявлення предмета: заглушити двигуни техніки, зупинити роботу обладнання;

  • попередити про знахідку інших осіб, які перебувають поруч, а також керівника робіт;

  • перебувати на безпечній відстані (не менше ніж 100 м від небезпечного предмета), рухатися по своїх слідах;

  • позначити місце розташування вибухонебезпечного предмета та, якщо можливо, огородити його. Для огорожі можна використовуватися підручні матеріали, наприклад: палиці, що встановлені навхрест, купи каміння, прокопані канави, шматки яскравої матері, мотузки, інші попереджувальні знаки та написи;

  • повідомити місцеву оперативну компетентну службу;

  • виконати фотофіксацію предмета та місця його розташування, якщо є засоби фото-, відеозйомки (зокрема, за допомогою мобільного телефону);

  • не допускати до небезпечної зони інших людей;

  • дочекатися представників правоохоронних або інших компетентних органів, перебуваючи якнайдалі від вибухонебезпечного предмета або за захисним укриттям.

 

До вибухонебезпечних предметів належать: протитанкові та протипіхотні інженерні міни, артилерійські снаряди, мінометні міни, авіаційні бомби, гранати, підривні пристрої, освітлювальні та сигнальні ракети, патрони. Характерні ознаки, що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою:

  • залишені без нагляду валізи, пакунки, коробки тощо в місцях із масовим перебуванням людей;

  • зовнішня схожість предмета на боєприпаси, навчально-імітаційні, сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;

  • наявність на предмет розтяжок, дротів, що тягнуться від предмета, мотузок, скотчу;

  • наявність джерел живлення (батарейки. акумулятори тощо), антен з радіопристроєм, годинникового або електронного таймера;

  • наявність підозрілих звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу);

  • характерний запах (гасу розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо);

  • наявність елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;

  • наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, ниток важелів, шнурів тощо.

 

У разі виявлення вибухового предмета заборонено:

  • підходити до нього, торкатися предмета та пересувати його;

  • перебуваючи поблизу нього палити, користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

  • заливати його рідинами, засипати ґрунтом або намагатися чимось накривати;

  • намагатися самостійно знешкодити предмет;

  • здійснювати щодо нього будь-які самостійні дії: звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив. Вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних впливів і нагрівання.

 

Аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин, зокрема хлору, аміаку. Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів тощо). Вражаюча дія небезпечних хімічних речовин на людину залежить від її концентрації в повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону, слід не панікувати та вжити належних заходів безпеки (зокрема, використати засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри). Виходити із зони хімічного зараження необхідно в бік перпендикулярний напрямку вітру, водночас потрібно обходити тунелі, яри, лощини (у низинах може бути висока концентрація небезпечних хімічних речовин). У разі підозри на ураження небезпечними хімічними речовинами слід уникати фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу. Серед небезпечних хімічних речовин слід виділити насамперед аміак та хлор.

 

Дії в разі отруєння аміаком

Аміак безбарвний газ з характерним різким запахом та їдким смаком. Він майже два рази легший від повітря. Це отруйна речовина, яка характеризується токсичною дією на організм людини. Аміак діє на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей. Ознаки отруєння аміаком: сильний кашель і задуха, різь в очах, подразнення слизових оболонок та шкіряного покриву, порушення частоти пульсу. У разі контакту з рідким аміаком виникає обмороження, можливі опіки з пухирями, виразки. Від дії аміаку краще сховатись у підвальному приміщенні. Якщо відчувається запах аміаку, слід використовувати лимонний розчин потрібно намочити марлю, шарф, натуральну хустку чи носовички в цьому розчині та спуститися вниз будівлі (підвал).

 

Дії в разі отруєння хлором

Хлорце зеленувато-жовтий газ з різким запахом, важчий повітря. Під час випаровування в повітря рідкий хлор утворює з водяним паром білий туман. Хлор важчий за повітря, тому накопичується в низьких ділянках (зокрема, у підвальних приміщеннях, підвалах, тунелях). Для укриття використовують верхні поверхи будинків, із зараженого району слід виходити перпендикулярно напрямку вітру та підвищеними місцями, оминаючи низини, виїмки тощо. Якщо відчувається залах хлору, потрібно використовувати засоби захисту органів дихання (респіратор протигазовий, ватно-марлеву пов’язку, носовичок змочений водою або краще 2%-м розчином соди – на 0,5 л води додати 1 столову ложку лимонної кислоти).

 

Дії у випадку ураження фосфорною бомбою

Фосфорні боєприпаси начинені білим фосфором Білий фосфор є самозаймистою речовиною, що починає горіти в разі контакту з киснем (повітрям). Викликає тяжкі опіки. У випадку ураження фосфорною бомбою:

  • не торкатися руками частинок фосфору на шкірі або на одязі;

  • якщо можливо, занурити ушкоджену частину тіла у воду або рясно поливати водою шкіру й одяг там, де є краплі фосфору (фосфор у воді не горить);

  • зняти одяг (краще прямо у воді), використовуючи пінцет або щось чим можна зняти частинки фосфору або обпаленого одягу;

  • рану обробити содовим розчином (1 чайна ложка на склянку води);

  • накласти змочену содовим розчином пов'язку на рану. Не використовувати вату та перекис водню;

  • у разі отруєння парами фосфорної сполуки прийняти всередину будь-який сорбент (біле або чорне вугілля, ентеросгель, атоксил);

  • якщо потерпілий у свідомості, за потреби прийняти знеболювальні та заспокійливі засоби;

  • пити багато води (можна молоко, лужну воду без газу).

 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

Про виявлених у зоні проведення робіт потерпілих унаслідок бойових дій, випадки руйнування будівельних конструкцій та засобів виробництва, а також знайдені вибухонебезпечні предмети слід інформувати керівника робіт. Діяти відповідно до його вказівок.

Вживати лише воду та продукти, що не зазнали впливу небезпечних речовин. Не споживати овочі й фрукти, які росли на забрудненому ґрунті. Дотримуватися вимог особистої гігієни.

 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

У разі виявлення загрози хімічного або радіоактивного ураження потрібно покинути небезпечну зону, пройти до захисної споруди цивільного захисту. Далі діяти за вказівками відповідальних осіб. У разі радіаційного забруднення можна провести йодну профілактику (йодистий калій вживати по 0,125 г на один прийом після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб).

У разі потрапляння під дію радіації потрібно провести дезактивацію засобів захисту, одягу взуття та санітарну обробку незахищених ідкритих) ділянок тіла людини. Для обробки шкіри використовують змочені у воді бавовняні матеріали (марлю, рушник тощо). Слід уникати тривалого перебування на забрудненій радіоактивними речовинами території. У приміщеннях робити щоденне вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів.

 

Єдиний номер телефону виклику всіх служб екстреної допомоги 112.

Оперативні служби порятунку:

  • пожежна допомога 101;

  • поліція 102;

  • швидка медична допомога 103;

  • аварійна служба газової мережі 104.

Передаючи інформацію про небезпеку, слід чітко зазначити місце, де її виявлено, дату й час та особу яка її виявила.

 

 

Департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної військової адміністрації


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних