Масовий літ яблуневої плодожерки? Що варто знати!
Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області інформує,що спостерігається масовий літ яблуневої плодожерки.
За ніч на феромонну пастку уловлюється до 41 екз. метеликів. Наразі проходить відкладання метеликами яєць. З кінця першої декади травня можливе відродження личинок фітофага, що, за особливостей агрокліматичних умов поточного року, пізніше початку цвітіння акації, але в той же час раніше накопичення суми ефективних температур 230°С, яке, з врахуванням прогнозованих температурних показників, очікується на півдні близько кінця першої декади травня. В центральних та північних районах області початок відродження личинок, з огляду на прогнозоване похолодання, може затягнутися до кінця другої – початку третьої декади травня.
Тому садівникам всіх агрокліматичних зон області необхідно вести спостереження та залежно від обраного методу захисту застосовувати відповідні засоби у відповідні стадії розвитку шкідника.
Пріоритетним методом захисту рослин з точки зору збереження довкілля та отримання екологічно чистої продукції рослинництва є біологічний метод. Щодо плодожерки, він полягає у випуску яйцеїда-трихограми в нормі 50 тис./га у три строки - на початку відкладання яєць, на початку масового відкладання і через 5-7 днів після другого. Можна вносити у два строки - на початку відкладання яєць та приблизно через 7 днів в період масової яйцекладки, але в разі несприятливих погодних умов (посуха або вітряна дощова погода) її ефективність може істотно знизитися.
Випускають трихограму в ранкові години у теплу безвітряну погоду. З початку відродження личинок можна застосовувати біопрепарати Гаубсин, с., 10 л/га, Мадекс Твін, КС, 0,1 л/га, Скарадо-М, ЗП, 3-5 кг/га (з інтервалом 10-15 днів).
Інсектициди-регулятори росту комах гормональної дії починають вносити під час масового відкладання яєць метеликами яблуневої плодожерки. Спочатку, в разі відлову феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень, застосовують препарати на основі феноксикарбу та люфенурону (додатково діють на кліщів, щитівок, листокруток, молей), а через 3-5 днів після відлову 5 метеликів за 7 днів – тефлубензурону (додатково діє на листокруток) та новалурону. Всі гормональні препарати мають стерилянтний ефект (стерилізують імаго), овіцидну дію (знищують яйця) та безпосередньо ларвіцидну дію (знищують личинок).
На початку відродження личинок проводять обробку хімічними інсектицидами. Стадію відродження личинок визначають кількома способами: 1 – візуально; 2 - орієнтовно це відповідає даті, що настає через десять днів після потрапляння в феромонну пастку 5 і більше метеликів за 7 днів спостережень; 3 - співпадає з початком цвітіння білої акації; 4 – співпадає з досягненням суми ефективних температур вище 10°С 230° (з врахуванням коливання по роках від 200 до 280°С). Для обприскування використовують інсектициди на основі діючих речовин тіаметоксам, хлорантраніліпрол, клотіанідин, ацетаміприд, циантраніліпрол, емамектину бензоат, зета-циперметрин, або інші зареєстровані інсектициди.
За будь-якого методу, наступні обприскування здійснюють не раніше, як інсектицид (хімічний або біологічний) від попереднього обприскування втратить токсичну дію.
Заходи захисту слід проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, суворо дотримуючись вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища, а також ст. 4 ЗУ «Про захист рослин» (суворе додержання регламентів застосування засобів захисту рослин; збереження корисної флори і фауни; недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин; екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів). На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.
Не менше, як за дві доби, а при застосуванні засобів захисту рослин на медоносних рослинах - за три доби, про час та місце проведення обприскувань попереджають органи місцевого самоврядування, населення та пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від площ, які планується обробляти.
