Кліщовий бореліоз або хвороба Лайма
З настанням весняного періоду розпочинається сезон реєстрації захворювань, що передається з укусами кліщів, одним з таких захворювань є кліщовий бореліоз або хвороба Лайма. Більшість випадків хвороби Лайма (інфекцію переносять кліщі) фіксують із травня до листопада.
Протягом 2024 року на території України було зареєстровано 5431 випадок хвороби Лайма, що на понад 10 % більше ніж в попередньому році. На території Вінницької області зареєстровано 395 випадків, а в Гайсинському районі 32 (Бершадська ТГ– 11, Ладижинська – 10, Джулинська -2, Чечельницька ТГ -3, Гайсинська – 4, Тростянецька – 2 та Ободівська - 1 випадок)
Інфекцію переносять іксодові кліщі, які навесні після зимового періоду стають дуже активними. Одним із джерел інфекції є годувальники кліщів — невеликі ссавці й деякі види птахів.
Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща. Інкубаційний період (від інфікування до перших проявів) становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока.
Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.
Хвороба Лайма може мати кілька стадій:
ранню локалізовану;
ранню дисеміновану;
пізню хронічну.
Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому — через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування. На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр — блідне. У деяких випадках еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним тлом. Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини людей недуга завершується на цьому етапі. В інших — переходить у ранню дисеміновану стадію.
Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми; запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт; кістково-м’язові артралгії та міальгії; серцево-судинні блокади. Клінічні прояви зникають самостійно.
Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).
Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.
Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.
Щоб запобігти присмоктуванню кліщів, фахівці радять:
Оберігайтесь. Перебуваючи в лісистих або трав’янистих місцях, вдягайте довгі штани, заправлені в шкарпетки, сорочку з довгими рукавами, шапку та рукавички. Намагайтеся триматися стежок і уникайте прогулянок через високу траву.
Використовуйте репеленти. Наносьте на шкіру засіб від комах з концентрацією ДЕТА (N,N-діетил-мета-толуамід) не менше 10%. Майте на увазі, що хімічні репеленти можуть бути токсичними, тому уважно дотримуйтесь інструкцій.
Будьте пильними. Ретельно обстежте себе, своїх дітей та домашніх тварин на наявність кліщів. Будьте особливо пильними, проводячи час у лісистих або трав’янистих місцях.
Видаліть кліща якомога швидше пінцетом. Прикладіть пінцет біля голови або рота кліща і обережно потягніть. Переконайтесь, що всі частини були видалені. Промийте місце укусу антисептиком або водою з милом.
Постконтактна профілактика. В осіб, які проживають на ендемічних територіях, швидке видалення кліща знижує ризик розвитку захворювання. Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, та високоймовірне, якщо понад 72 години.
В разі виявлення на тілі кліща, що присмоктався, необхідно одразу звернутись за медичною допомогою для вчасного його видалення та визначення доцільності у призначенні профілактичного курсу лікування.
Лікар-епідеміолог Бершадського відділення
ВСП Гайсинський РВ ДУ «ВОЦКПХ МОЗ» Юлія ПОКОТИЛО
