Повна перевірка декларації: як розраховується розмір недостовірних відомостей?
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснює перевірки декларацій за новим ризик-орієнтованим підходом, який дозволить підвищити ефективність проведених повних перевірок декларацій силами уповноважених осіб НАЗК.
Порядком проведення повної перевірки декларації розмежовано поняття недостовірних та неточних відомостей залежно від розміру виявлених розбіжностей у декларації. Тож роз’яснимо які саме відомості є недостовірними.
Недостовірні відомості - це відомості у декларації, які відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (далі - ПМ, для декларацій, поданих у 2023 році, це не більше 268,4 тис. грн, у 2024 році - 302,8 тис. грн) та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.
Розмір недостовірних відомостей у декларації вираховується у 3 кроки:
1. по кожному об’єкту, зазначеному у декларації, у разі встановлення розбіжності (невідповідності) у грошовому вираженні, вираховується різниця між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями; якщо об’єкт не вказаний у декларації або зазначено об’єкт, наявність якого не підтверджено під час перевірки (наприклад, готівка, криптовалюта тощо), - вартість/розмір такого активу рахується як розбіжність (невідповідність) у повному обсязі;
2. по кожному розділу декларації (наприклад, розділу 3 “Об’єкти нерухомості”) вираховується загальна сума всіх встановлених у розділі розбіжностей (невідповідностей) між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями, які мають грошове вираження;
3. по всій декларації додаються всі суми виявлених у розділах декларації розбіжностей (невідповідностей) та зазначаються у висновку Довідки за результатами проведеної повної перевірки однією загальною сумою як результат проведеної повної перевірки в частині з’ясування достовірності задекларованих відомостей.
Висновок про те, що встановлені розбіжності (невідповідності) у декларації є неточними чи недостовірними відомостями, залежить саме від загальної суми виявлених розбіжностей (невідповідностей) даних у всіх розділах декларації. Відповідно, якщо така сума дорівнює або перевищує 100 ПМ, встановлених на дату подачі декларації, зазначені у декларації відомості містять ознаки недостовірних, якщо ж менше 100 ПМ - неточних.
Крім того, якщо відображені у декларації відомості про об’єкт декларування або члена сім’ї суб’єкта декларування не дають змоги його ідентифікувати, такі відомості теж вважаються недостовірними.
Звертаємо увагу, що зазначення у декларації недостовірних відомостей тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Зокрема, за декларування недостовірних відомостей:
- без грошового вираження - декларант нестиме дисциплінарну відповідальність;
- на загальну суму від 100 ПМ до 500 ПМ - адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП;
- на загальну суму більше 500 ПМ - кримінальну відповідальність за ст. 366-2 КК України.
Водночас за декларування неточних відомостей до декларанта може бути застостосовано дисциплінарну відповідальність як за порушення вимог фінансового контролю.
Звертаємо увагу ще на такі зміни у Порядку проведення повної перевірки декларації:
- НАЗК наступного дня після початку перевірки повідомляє декларанта в його особистому кабінеті у Реєстрі декларацій про відбір декларації на перевірку та про її початок;
- на запит НАЗК декларант зобов’язаний надати копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей, у тому числі щодо активів, розміщених за кордоном, а також інших активів, відомості про які відсутні у НАЗК. Надавати пояснення, як і раніше, залишається правом декларанта;
- на наявність ознак конфлікту інтересів перевірятиметься дотримання декларантом обмежень щодо одержання подарунків та щодо сумісництва (ст.ст. 23, 25 Закону України «Про запобігання корупції»);
- строк складення довідки може бути зупинений на 14 днів (хвороба чи відрядження уповноваженої особи).
