Обов’язкові витрати на охорону праці
Фінансування охорони праці здійснює роботодавець. Таку вимогу встановлює стаття 19 Закону про охорону праці. Для підприємств, незалежно від форм власності або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше ніж 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі.
Спроба заощадити на охороні праці може закінчитися для керівника та інших посадових осіб адміністративною або кримінальною відповідальністю.
Які саме витрати роботодавця належать до витрат з охорони праці, визначає Перелік заходів та засобів з охорони праці, затверджений постановою КМУ від 27.06.2003 № 994.
До витрат з охорони праці, зокрема, належать:
● приведення основних фондів у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
● усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
● проведення:
• атестації робочих місць;
• навчання і перевірки знань з охорони праці;
• медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі
● забезпечення працівників:
• спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту;
• зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою.
Відділ профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
